 |
|
Оптимальні неповнодоступні схеми
При робудові схем НВ необхідно забеспечити: максимально можливу при заданих параметрах пропускну здатність і мінімальну чутливість до асиметрії навантаження по групах, високе перехідне затухання, закономірність побудови та можливість швидкого внесення виникаючих в процесі експлуатації змін, не порушуючи закономірності схеми і не знижуючи її пропускної здатності. Слід уникати заплутаних, складних у виробництві схем.
При заданій величині втрат пропускна здатність НВ визначається в основному його параметрами v,D і g. Але спосіб побудови схеми та ступінь асиметрії навантаження по групах також здійснюють помітний вплив. Втрати повідомлень в “кращих” і “гірших” схемах НВ можуть відрізнятися в кілька раз. Асиметрія навантаження по групах особливо впливає на НВ з малим коефіцієнтом ущільнення γ ≤ 2,5 та великим коефіцієнтом розділення 
. Тому на АТС для зменшення втрат вживають заходів, щоб інтенсивність навантаження в усіх групах була однаковою.
Одночасно схему НВ будують так, щоб, по-перше, всі навантажувальні групи перебували по можливості в однакових умовах, і по-друге, вплив навантаження в одній або кількох групах рівномерно розподілявся на решту. Інакше втрати повідомлень в деяких групах можуть значно превищити рохрахункові значення, що призведе до зниження якості обслуговування та пропускної здатності системи в цілому.
Цим вимогам найкпаще відповідають перехвачені включення. Як показали дослідження, правильно виконанний перехват дозволяє значно знизити втрати повідомлень. Перевірити якість перехвата можна за матрицею зв’язності:
(7.6)
Елементи главної діагоналі матриці d показують розмір (число виходів) схеми НВ. Елемент матриці 
на перетині i-го рядка та j-го стовпчика дорівнює числу зв’язків між i та j групами. Елемент 
, розташований справа від матриці, показує загальне число зв’язків i-ї групи з рештою. Очевидно 
і 
.
Матриця вважається оптимальною, якщо для будь-яких двох елементів типу 
и типу 
виконуються дві умови:
, 
. (7.7)
Виконання першої умови свідчить про добру якість перехвата в схемі НВ (всі групи приблизно однаково пов’язані одна з одною), другої – про відсутність перекоса в підключенні навантажувальних груп. При недотриманні другої умови частина груп (з меншим значенням ) опиниться в кращому положенні, а частина (з більшим значенням ) – в гіршому.
Приклад схеми, коли виконується тількі перша умова оптимальності матриці, показаний на рис. 7.3. У виходи другої групи включено лінії, доступні тільки двом групам, а у виходи решти груп – лінії, доступні в основному трьом групам. При рівній інтенсивності навантаження по групах в другій групі втрати будуть менше середних, а в інших – більше. Для ступеневих НВ бажано виконання умов оптимальності матриці на перших d виходах. З приведених схем умовам оптимальності задовольняють лише схеми на рис. 7.2 в, г, е.
При послідовному зайнятті виходів перехвачені включення без зсува мають дещо більшу пропускну здатність, чим аналогічні схеми з зсувом. Але при збільшенні доступності різниця між ними зменшується і при D ≥ 10 обидві схеми мають практично однакову пропускну здатність. При випадковому зайнятті виходів наявність або відсутність зсуву взагалі не впливає на пропускную здатність НВ. У зв’язку з цим вибір включення (перехват або зсув з перехватом) визначається лише зручністю монтажу схеми та іншими вищезазначеними вимогами.
Циліндри мають матрицю, симетричну відносно номера групи, тому розрахунок числа зв’язків достатньо провести для однієї навантажувальної групи. Загальне число циліндрів, необхідних для побудови практично будь-яких НВ, обмежене, їх можна протабулювати. Отримуємо декілька таблиць включень (по числу розмірів циліндрів). В таблиці коло параметрів циліндрів вказувається перший рядок матриці зв’язності, що дозволяє швидко вибрати необхідні схеми і підрахувати повну матрицю НВ.