 |
|
Законна сила судового рішення 8 страница
Рішення суду може бути оскаржене в передбаченому закон рядку. Копія рішення суду про надання неповнолітньому їм чиї вільної дієздатності після набрання ним законної сили обої'
1 Бічук, Л. Щодо набуття неповнолітніми повної цивільної дієздаі ноі ГІ і Л. Бічук // Правн. часоп. Донец, ун-ту. - 2000. - № 2 (5). - С. 55.
XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...
іі< 11.ся органові опіки і піклування. З метою захисту прав та їм неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздат-рто було б установити обов'язок органів опіки та піклування к -пі і и контроль щодо здійснення такими особами розпоряджен-іиїм майном, відчужування нерухомого майна, отримання кренім...
§ 3. Розгляд справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
и.не процесуальне законодавство передбачає можливість змінному порядку правового статусу фізичної особи шляхом ви-н п безвісно відсутньою чи оголошення померлою. Необхідність і межового статусу фізичної особи виникає у зв'язку з тим, що ІЧ< ність правового становища особи, яка тривалий час відсутня 11 вого постійного проживання, створює певні перешкоди щодо ми суб'єктивних прав фізичними та юридичними особами, які ввктгь із нею у певних правовідносинах.
і< ґави щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою або іі-іііія її померлою встановлені нормами матеріального права. 11 і 43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно КЬОЮ, якщо суд встановить, що протягом одного року в місці її мої о проживання немає відомостей про місце її перебування. І юсити фізичну особу померлою можна, якщо буде встановле-і ність таких відомостей протягом трьох років у місці її по-•м. проживання. У випадку якщо особа пропала безвісти за об-і. що загрожували смертю або дають підставу припустити її за-іі і певного нещасного випадку, вона може бути оголошена і- ч. і >а відсутності відомостей про місце її перебування протягом Місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєн-R0 міми, може бути в судовому порядку оголошена померлою не о, між через два роки після закінчення воєнних подій. З ураху-м конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну осо-I рлою і до закінчення цього строку, але не раніше спливу шес-
м .unit (СТ. 46 ЦК).
ні не визначає суб'єктів, які мають право звернутися до суду із про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголо-
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
шення її померлою. Тому при вирішенні цього питання слід ви ІІ загальних правил цивільного судочинства, закріплених сі. З ІII її но з якою кожна особа має право звернутися до суду за захік порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи іні Виходячи з цього, звернутися за захистом своїх прав та інтересії із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою шення її померлою може особа, яка заінтересована у зміні статусу відсутньої особи, оскільки від цього залежить pea 11 лежних їй суб'єктивних прав. На підтвердження цього мають ведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та о< він просить визнати безвісно відсутньою або оголосити помс] нують певні правовідносини, або дані про те, що безвісна віді особи є перешкодою для заявника у реалізації його суб'єктивнії Така особа набуває процесуального статусу заявника.
Ураховуючи статус прокуратури та покладені на ці орп.........
вільному судочинстві представницькі функції, із заявою про ни особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою у він іі і порядку, передбачених законом, може звернутися прокурор (і і Конституції України; статті 3, 45 ЦПК; ст. 36і Закону України
прокуратуру»). Не мають такого права службові особи ві,і..........
рішніх справ (у випадку оголошення розшуку безвісно ві ісуїн військкомати (з метою зняття з військового обліку), оскі и випадків звернення цих суб'єктів до суду із заявами про зачіп і свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільн их ІНГ не передбачає.
Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою шення її померлою за формою та змістом повинна відповіла ги 1 ним вимогам, закріпленим ст. 119 ЦПК. Крім того, відповідні і К • ЦПК та з урахуванням положень ч. 1 ст. 46 ЦК у заяві обов'язки* бути зазначено:
а) з якою метою необхідно заявникові визнати фізичну оі і
вісно відсутньою або оголосити її померлою;
б) обставини, що підтверджують безвісну відсутнії: 11, і)
обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка проїм ||
сти, або які дають підставу припустити її загибель від певного N
ного випадку.
Зазначення в заяві правової мети допомагає судді під час ні 11 |1М
провадження у справі встановити наявність у заявника права и І
нення до суду з такою вимогою, а також визначити склад за ці
два XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...
• 16, яких належить залучити до участі у справі. Заява про ви-фі нічної особи безвісно відсутньою або оголошення її помер-с бути подана з метою розірвання шлюбу у спрощеному по-
< иповлення дітей без згоди батьків, які є безвісно відсутніми,
іння права на спадщину тощо (статті 107, 219 СК; статті 47,
її І І,К). Отже, мета, задля якої заявникові необхідно визнати
івісно відсутньою або оголосити її померлою, повинна мати 11111 характер.
і римання встановлених законом вимог щодо форми та змісту
..... не $а собою процесуальні наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК,
, і маг залишити таку заяву без руху.
шість цієї категорії справ закон визначає з урахуванням інте-
іби, реалізація суб'єктивних прав якої залежить від рішен-
\ справі (заявника), так і особи, яку необхідно визнати безвісно
іюю або оголосити померлою. Заява про визнання фізичної
І івісно відсутньою або оголошення її померлою подається до
Місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем
шия фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за
ім\одження її майна (ст. 246 ЦПК). Право вибору одного із
и ч v законі судів належить заявнику.
V&C підготовки справи до розгляду, що передбачено ст. 248 ЦПК,
Ювинен встановити осіб (родичів, співробітників тощо), які
111 п свідчення про фізичну особу, місце перебування якої не-
< \ і ія, крім того, має з'ясувати, чи є відомості щодо відсутньої
її організаціях за останнім місцем проживання та за останнім
і и ч іоти особи. Збирання зазначених даних здійснюється шляхом ч'ііия запитів.
Правах про оголошення особи померлою, якщо вона пропала и іа обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу і и и її загибель від певного нещасного випадку, можуть бути in» витребувані:
ОКументи, що підтверджують факти реєстрації нещасних вини' наявність інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій мною та природного характеру, які загрожували загибеллю і" .ведень, гідрометеослужб, різних інспекцій про землетру-іи. гірські обвали, снігові заноси, пожежі, корабельні аварії,
... автомобільні та авіакатастрофи тощо);
її і и, що підтверджують знаходження безвісно відсутньої осоці гшхійного лиха або катастрофи (списки членів екіпажів,
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
туристичних груп, посвідчень про відрядження, проїзних санаторних путівок тощо).
У справах про оголошення фізичної особи померлою з воєнними подіями необхідно витребувати документи, що ні джують перебування військовослужбовця або іншої фізичне! в зоні воєнних дій та їх можливу загибель у зв'язку з цими їй» і військкомату за місцем мобілізації військовослужбовця та ні ганів військового управління може бути також витребувані- п лення про його загибель чи пропажу безвісти у зв'язку з обе 11 воєнного часу тощо.
У випадку, якщо під час підготовки справи буде встанон и цезнаходження фізичної особи, стосовно якої відкрито проїм у справі про визнання її безвісно відсутньою або оголошеним лою, суддя має роз'яснити заявнику право на відмову від иі вимоги, внаслідок чого провадження у справі буде закрию Я явник не реалізує надане йому право, то справа розглядає 11 ному порядку та ухвалюється рішення про відмову в задово і явленої вимоги.
Суддя має визначити коло заінтересованих у розгляді сп та їх процесуальний статус. Мотивованою ухвалою такі о< оби каються або залучаються до участі у справі та повідомляю! і.см і місце розгляду справи в передбаченому законом порядку. Ко Щ осіб зумовлюється метою, задля якої заявникові необхідно м фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її помер кн.»
Згідно з ч. 2 ст. 248 ЦПК на суддю при підготовці справи гляду покладається обов'язок вжити заходів через органи ОПІ клування щодо встановлення опіки над майном особи, ми ці П вання якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встанон II обумовлюється необхідністю здійснення управління цим м а також з метою його охорони, коли є загроза ушкодження чи іп ня майна. Над майном фізичної особи, місце перебування яко) N ме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухваленим і шення про визнання її безвісно відсутньою також за заявою шіш ваної особи або органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 44 11,К і і сення судом рішення про визнання фізичної особи безвісно іч [і нотаріус на підставі заяви заінтересованої особи або орі ;іп\ піклування за останнім відомим місцем проживання такої осої здійснити опис належного їй майна, призначити опікуна маіііі і І редати йому майно на зберігання (п. 184 Інструкції про мори
I иівч XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...
•паріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом її и |нч на юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5)1. • и ііид справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
..... ошення її померлою здійснюється за загальними правилами
і.ноіо судочинства з винятками і доповненнями, зазначеними Іальних нормах (ч. З ст. 235, статті 246-250 ЦПК). Відповідно ну справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою її юшення її померлою розглядаються судом колегіально у скла-ЭП) судді і двох народних засідателів (ч. 4 ст. 234 ЦПК). Розгляд ■ прим иійснюється у відкритому судовому засіданні за участю і свідків, зазначених у заяві, та тих, яких суд визнав за необ-іикликати та допитати за власною ініціативою (ч. 1 ст. 249 ЦПК). и икі мають таку саму правову мету щодо визнання фізичної осоти по відсутньою або оголошення її померлою, як і заявник, 1.1 ірії і и участь у розгляді справи як співучасники. Отже, у справі" і им иіання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення ерлою можлива процесуальна співучасть, тобто участь у справі |о більше співзаявників. Заінтересованими у розгляді справи і бути особи, на права і обов'язки яких може в майбутньому 11 и рішення у справі. Такими особами, наприклад, можуть бути «їм і заявника, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою
• и.пика, якщо мета визнання особи безвісно відсутньою або
ні» пня померлою полягає у призначенні пенсії заявнику; інші
•> мці, якщо мета полягає в отриманні спадщини тощо.
рю шзначити, що закон пов'язує визнання фізичної особи без-
мідсутньою або оголошення її померлою із встановленням від
пою юридичного складу, тобто сукупністю взаємопов'язаних
И'іпих фактів, які становлять предмет доказування.
•дячи зі змісту статей 43,46 ЦК, предмет доказування у справах нання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її ірлою сіановлять такі факти:
|) ні «сутність відомостей про місце перебування фізичної особи мі п постійного проживання; і ріжалість безвісної відсутності особи, яка визначається вста-пми законом строками відсутності відомостей про місце пере-ні фізичної особи в місці її постійного проживання; пропажа особи безвісти у зв'язку з воєнними подіями або заоб-
• що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її
11 і ірі;і іьпий мінімум 2010 [Текст]. - X.: ФО- П.Колісник А. А., 2010.
Частіша друга. Провадження у суді першої інстанції
загибель від певного нещасного випадку або інших обставин ии.і надзвичайних ситуацій техногенного та природного характер}
Установивши при розгляді справи обставини, якими обір ються вимоги заявника, суд ухвалює рішення про визнання і р нина безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Ріпі повинно відповідати загальним вимогам цивільного процеї j законодавства. Відповідно до ст. 215 ЦПК рішення суду скм (і вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, 11 бути ухвалене рішення, яке за формою та змістом відлові,їм* закону. Особливістю рішення у цих справах є те, що висновок безвісну відсутність фізичної особи грунтується на юридично пущенні знаходження особи в живих, а оголошення помер і.» юридичному припущенні смерті особи. Використання прі в цьому випадку є наслідком відсутності безспірних відомої П встановлення факту смерті особи або факту знаходження іїі У рішенні обов'язково зазначаються дані про особистій і. фі особи, яка визнається безвісно відсутньою чи оголошується ГКИІ початок безвісної відсутності або день смерті особи, які визШРн відповідно до правил, передбачених законом. Згідно із ст. 4.1 11К неможливості встановити день одержання останніх відомо, і місце перебування особи початком її безвісної відсутності ни;м перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані пн і мості, а в разі неможливості встановити цей місяць — пері наступного року.
Померлою фізична особа оголошується від дня набрання р
суду законної сили. Фізична особа, яка пропала безвісти за їм що загрожували їй смертю або дають підстави припус і пі и її від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними їм бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ст. •!<• І М
Установлені законом строки щодо визнання фізичної особи відсутньою або оголошення її померлою є матеріально-прішоиі і тягнуть матеріальні, а не процесуально-правові наслідки. Фаі визначеного законом строку має встановити суд у судовом \ при розгляді справи по суті. Отже, якщо під час розгляд\ еіі| встановлено, що визначений законом строк ще не закінчив! ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявленої вимої и. 11 не звернення до суду з вимогою про визнання громадянин і відсутнім або оголошення його померлим не виключаї и з об'єктивною зміною обставин, якими вона обґрунтовуй гь< н
І Шва XXXI. Справи про іміпу правового статусу фізичної особи...
підмовити у задоволенні заяви про визнання особи безвісно
Ви «к» або оголошення померлою також у випадку, якщо буде вста-
■ік-цс перебування особи, стосовно якої розглядається справа.
цілення місця перебування фізичної особи, якщо заявник відмо-
і і ілявленої вимоги, тягне закриття провадження у справі.
и і ого як рішення про оголошення фізичної особи померлою
їмінноїсили, суд надсилає його відповідному органу держав-
■грації актів цивільного стану для реєстрації смерті особи. Це по і тим, що правові наслідки оголошення фізичної особи по-» прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі іч І сі. 47 ЦК). ніч рішення має бути також надіслана до нотаріуса за місцем
■їй спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, — до і [ного органу місцевого самоврядування, що виконує нотаріальнім вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявнос-
■ іеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли
їй і нігтя спадщини невідоме, рішення надсилається до держав-"і і|пального архіву з метою передачі його за належністю упов-| їм іму нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна . ' І1>ЦПК).
ції пня про визнання фізичної особи безвісно відсутньою тягне рс ібачені законом правові наслідки: у непрацездатних членів
никає право на пенсію; припиняється дія довіреності, що ви-
н ю особою (ст. 248 ЦК); подружжя такої особи має право розі-
.... об у спрощеному порядку (ст. 107 СК), усиновлювати дітей
пі відсутнього (ст. 219 СК) та ін.
ні її іку, коли фізична особа, яку визнано безвісно відсутньою або
ЦЮ померлою, з'явиться чи буде виявлене її місце перебування,
її іа заявою яких суд змінив її правовий статус, а також сама
Вправі подати до суду заяву про скасування ухваленого рішення.
Щитком із загального правила цивільного судочинства щодо не-
... 11 перегляду і скасування рішення, що набрало законної сили,
им судом, який його ухвалив. Підставами скасування в даному і і н «ставини, які стали відомі після постанови рішення та на-
піїм законної сили, а саме: фізична особа, яку визнано безвісно
або оголошено померлою, з'явиться чи буде виявлено її
Пі ребування. Заява подається до суду за місцем перебування осо-
• і" і уду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно від-
|0 чи оголосив її померлою. Суд, одержавши відповідну заяву,
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
призначає справу до розгляду за участю цієї особи, заявник.і і |
заінтересованих осіб і скасовує рішення про визнання фізп..........
безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Рішення суду після набрання законної сили має буї и и відповідному органу державної реєстрації актів цивільної о і анулювання запису про смерть фізичної особи, а також ві ЦЭ органам для зняття опіки над майном особи, яка була визнана відсутньою або оголошена померлою.
§ 4. Розгляд справ про усиновлення
Чинним цивільним процесуальним законодавством розі про усиновлення віднесено до судової юрисдикції, він здій! її в порядку окремого провадження (п. 4 ст. 234 ЦПК). Судини 11 максимально забезпечує здійснення процедури усиновлення \ манням передбаченого законом порядку шляхом встановлю піч вин, з якими закон пов'язує настання відповідних правових н$ дослідження та оцінки доданих на їх підтвердження доказів, ній компетентних органів щодо доцільності усиновлення та відпої його інтересам дитини, і тому є гарантією ухвалення законно грунтованого рішення, ефективного захисту прав та інтересів " та інших заінтересованих у розгляді справи осіб.
Усиновлення пов'язане із зміною правового статусу осот і однієї зі складових цієї комплексної правової категорії суб'єктивних прав та відповідних обов'язків особи, яку усиної | та усиновителя. Усиновлення має провадитися на підставах, Ш лених законом, виключно в інтересах дитини для забезпеч* Й більних та гармонійних умов її життя. Усиновленням < приі усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, і"
снене на підставі рішення суду. Винятком є випадки, передои
СК, згідно з якою усиновлення громадянином України дитини є громадянином України, але проживає за межами України. ється в консульській установі або дипломатичному пре істини України. Між усиновлювачем і усиновленим виникають праїШ сини, які за своїм змістом прирівнюються до правовідносин і нують між батьками та дітьми за походженням. З момсн і \ ідійі усиновлення припиняються особисті та майнові права й обон н і* батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею і а ішііИ родичами за походженням (ст. 232 СК).
Ява XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...
.... ч цю до закону усиновленою може бути дитина або повно-
і іба (ст. 208 СК). Рішення про усиновлення повнолітньої особи постановити у виняткових випадках. Повнолітня особа може ж юн ієна, якщо вона не має матері, батька або була позбавлена піклування у дитинстві (ч. 2 ст. 208 СК).
іячи зі змісту чинного законодавства, підставою для усинов-и і пий є її сирітство або те, що вона позбавлена батьківського мий, та необхідність забезпечення цій дитині стабільних та іиііих умов життя. і 11 и інідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» діти-це діти, в яких померли або загинули батьки. una визнається позбавленою батьківського піклування, якщо: і нона покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони і або її відмовилися забрати з них батьки чи інші родичі; вона ікипута чи знайдена (ст. 209 СК);
іп.кп дитини невідомі, позбавлені батьківських прав, визнані >му порядку недієздатними, безвісно відсутніми чи оголошені іпмпсі. 1 ст. 219 СК);
111.мі, які не проживають із дитиною понад шість місяців без
ііп.х причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та
иуимшім, не виховують та не утримують її (ч. 2 ст. 219 СК).
Міді шви для усиновлення дублюються та певним чином конкрети-
v ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-
•. умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених
К і.кого піклування», відповідно до якої позбавленими батьків-
шклування є діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку
ІЛенням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбав-
• • иіківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або
,н ними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання
позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства,
> і їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від
| пмснтів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження,
ю чворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої бать-
I и и ів'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від
і и шилися батьки, та безпритульні діти.
і і по звернути увагу на те, що закон пов'язує можливість
і пня з наданням на це згоди зазначеними в законі особами:
і.ками (ст. 117 СК);
.... сунами або піклувальниками (ст. 221 СК);
"..пі пронесу 737
Частіша друга. Провадження у суді першої інстанції
- закладом охорони здоров'я або навчальним закладом. І
перебуває дитина (ст. 222 СК);
-другим із подружжя (ст. 220 СК);
-дитиною (ст. 218 СК), якщо інше не передбачено законом
Відповідно до положень ст. 117 СК усиновлення дитини і п еться за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновленм бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за іі усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може б) ги ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Згода' на усиновлення має бути надана у письмовій формі та посвідчеґ таріально. У випадку, коли мати чи батько дитини є неповне ІІ1 крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків батько дитини мають право відкликати свою згоду на усинон набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Без згоди батьків усиновлення може провадитися тільки и пері бачених законом випадках. Відповідно до ст. 219 СК усинон и | дитини без згоди батьків можливе, якщо вони:
- невідомі;
- визнані безвісно відсутніми;
- визнані недієздатними;
- позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновл Усиновлення дитини може бути проведено без згоди помп.
батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючії і
ною понад шість місяців без поважних причин, не виявляю 11.
батьківської турботи та піклування, не виховують та не утрим;
Незалежно від згоди батьків на усиновлення дитини, на і встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини батьками якої встановлено опіку або піклування, потрібна пиі і згода опікуна або піклувальника. Якщо опікун або піклувалміИІ надав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дані опіки та піклування. Утім усиновлення може бути проведене і опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо новить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам (сі ' ' і •
Письмова згода закладу охорони здоров'я або навчальної і і потрібна на усиновлення дитини, яка не має батьків і переоч і
му закладі. Усиновлення може бути проведено без згоди в.......... її Іп
закладу, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відін інтересам (ст. 222 СК).
V.Y.V/. Справи про гміиу правового статусу фінічної особи...
Щ ьмова згода другого із подружжя, засвідчена нотаріально, необ-іімовлення дитини одним із подружжя, крім випадків коли 11 подружжя визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також інисті інших обставин, що мають істотне значення (ст. 220 СК).
ні і мни на усиновлення потрібна, якщо вона досягла такого і і рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усипим і;к гься у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. І м 111 я думки дитини та отримання її згоди на усиновлення має і и без будь-якого впливу, тиску на дитину чи примусу у фор-III і і іа ішсловленні нею своїх поглядів. При цьому дитині слід І нити зміст та правові наслідки усиновлення. і »и я (ковість з'ясування думки дитини щодо її усиновлення зумов-ііо юженнями ст. 12 Конвенції про права дитини, відповідно до ні піні, здатній сформулювати власні погляди, забезпечується пра-
.... і висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, яким
і и я належна увага, згідно з віком і зрілістю дитини1. Дотри-
і іпачених вимог закону має принципове значення тому, що
І правового статусу фізичних осіб має здійснюватися в порядку,
имально гарантує захист їх прав, свобод та інтересів.
Иіювлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку
ібо с іаном здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, а також
• їм і una проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми бать-
|(сі 'IX СК).
In і ні 11 ія щодо кола осіб, які можуть звернутися до суду із заявою ішов існня, ЦПК не врегульоване. Виходячи із змісту ч. 1 ст. 223 и іо суду заяву про усиновлення може особа, яка бажає уси-і и ііі 11111 у. Така особа набуває процесуального статусу заявника. ніпелями і відповідно заявниками у справах про усиновлення п. бути громадяни України та іноземці, статус яких визначено України «Про громадянство». Відповідно до ст. 211 СК уси-іиішчем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти і" року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Уси-ічем може бути повнолітня дієздатна особа, яка старша за димку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. пііовлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути і ніж вісімнадцять років (ч. 2 ст. 211 СК).
і вс і ановлює перелік осіб, які не можуть бути усиновлювача-
• і цю і і ст. 212, ч. З ст. 211 СК не можуть бути усиновлювачами
її. які: