Главная | Обратная связь

Становлення та розвиток шкільної правової освіти України (1991-2007 роки)

стості та гуманітарних цінностей. Національна доктрина розвитку освіти визначила систему концептуальних ідей і поглядів на стратегію й основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI ст. (361]. Низка інших нормативно-правових актів Президента України побіжно розкривають досліджувану нами проблему [263].

На особливу увагу заслуговує Указ Президента України від 4 липня 2005 р. № 1013 "Про невідкладні заходи що­до забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", адже у ньому визначені перспективні напрями розвитку освіти в Україні, її інтеграції в європейський освітній простір, а також створення умов для забезпе­чення доступу громадян до якісної освіти, утвердження високого статусу педагогічних працівників у суспільстві. Також цей нормативно-правовий акт визначає:

>здійснення переходу протягом 2005-2006 pp. до проведення вступних випробувань до ВНЗ шляхом зов­нішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної се­редньої освіти;

вдосконалення системи прогнозування та задово­лення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках;

>запровадження, починаючи з 2005 p., прийому за державним замовленням на денну форму навчання до державних ВНЗ в обсягах не менше 50 % від загального обсягу прийому громадян із забезпеченням відповідного фінансування;

>створення умов для реалізації громадянами України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, права на повну загальну середню освіту, зокрема шляхом використання технологій дистанційного навчання;

> створення національної системи моніторингу якості освіти на основі критеріїв держав - членів ЄС та забез­печення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжнародних обстеженнях якості освіти;

>здійснення низки заходів, спрямованих на реалізацію в Україні положень Болонської декларації, зокрема, перед-

Історіографія, джерельна та методологічна база дослідження

бачається розробити та затвердити нові переліки напрямів (спеціальностей), за якими здійснюватиметься підготовка фахівців у ВНЗ, державні стандарти вищої освіти, розв'я­зати питання щодо вдосконалення мережі ВНЗ, їх підпо­рядкування та створення в установленому порядку укруп­нених регіональних університетів тощо [363].

Варто згадати і систематизований збірник нормативно правових актів з проблем освіти: "Освіта України. Нор­мативно-правові документи" [240, с 5-14].

До третьої групи джерел належать матеріали інформа­ційних та статистичних збірників і довідників, де міс­тяться матеріали про динаміку змін у шкільній правовій освіті України, кількісні показники педагогічних кадрів, які викладали правознавство у школі. Насамперед, це статистичні щорічні зведення, які містилися в "Інформа­ційному віснику Міністерства освіти і науки України" та "Статистичному щорічнику України".

Четверта група джерел - це матеріали науково-практичних конференцій та семінарів з питань шкільної правової освіти в Україні. Зокрема, "Інноваційні технології у вищій юридичній освіті. Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції 25-28 травня 2005 року"; "Глоба­льні проблеми людства як фактор трансформації освітніх систем: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції-семінару. Харків, 1-3 лютого 2007 p."; "Другі юридичні читання. Матеріали всеукраїнської наукової конференції", 18 травня 2005 p.; "Треті юридичні читання. Матеріали міжнародної наукової конференції 25-26 квітня 2007 p.", "Четверті юридичні читання. Матеріали міжнаро­дної наукової конференції 3-4 квітня 2008 p.", "Матеріали навчально-методичних зборів науково-педагогічних пра­цівників вищих навчальних закладів СБ України, які за­ймаються освітньою діяльністю у сфері інформаційної без­пеки, 28 вересня 2004 p."; Матеріали навчально-методичних зборів науково-педагогічних працівників ви­щих навчальних закладів СБ України, які займаються осві­тньою діяльністю у сфері ін4юрмаційної безпеки, 28 верес­ня 2005 p.; "Актуальні проблеми юридичної психології. Тези