Главная | Обратная связь

Становлення та розвиток шкільної правової освіти України (1991-2007 роки)

системи існують у тісному взаємозв'язку і взаємодії. Які б глибокі знання ми не одержали про кожен із цих факторів, уявлення про історію держави і права буде неповним, якщо поза увагою залишається система їх взаємних зв'язків і вза-ємозумовлень. Принцип системності забезпечує вивчення історії та її складових частин як єдиного цілого, як системи.

Важливим методологічним принципом пізнання у цьому контексті є принцип розвитку. Ніщо не виникає з нічого. Ніщо у світі не може з'явитися без передумови. Спочатку формується передумова, потім можливість чогось нового, нарешті - за наявності відповідних умов - можливість пе­ретворюється на дійсність. Так відбувається розвиток вза­галі та державно-правових явищ і категорій, зокрема.

Принцип плюралізму використовують тоді, коли йдеться про багатогранність в історичних явищах. Якщо наука концентрує свою увагу лише на одних сторонах чи властивостях явища і нехтує іншими, як несуттєвими, то вона неминуче заганяє себе у глухий кут. Плюралізм нау­кового пізнання означає одночасно і його універсаль­ність, бо при цьому враховуються не тільки суперечливі погляди на одне і те ж історичне явище, а й різні уявлен­ня про їх походження, суть, перспективу розвитку. За­вдяки плюралістичному підходу до пізнання закономір­ностей історичного розвитку державно-правових явищ, історія створює найоптимальнішу систему знань, у якій відображаються об'єктивні дані про історичну дійсність.

Якщо принципи в механізмі пізнання є пізнавальною настановою, то метод - це активна дія з пізнання, реалі­зація методологічного принципу.

Методи пізнання використовуються для глибшого до­слідження процесу історичного розвитку, державно-правових явищ. За допомогою методів методологічні принципи переходять у площину реальності.

У роботі використані такі спеціальні методи: порівня­льний, формально-логічний, статистичний.

Про значення порівняльного методу свідчить хоча б той факт, що все пізнається в порівнянні. Цей метод дозволив виявити загальні закономірності розвитку шкільної право­во

Історіографія, джерельна та методологічна база дослідження

вої освіти у хронологічних межах дослідження, допоміг простежити еволюцію державної політики у цій галузі.

Формально-логічний метод один з найтрадиційніших в історичній та юридичній науці. Він вимагає від дослід­ника певного порядку пізнання і, насамперед, послідов­ності, переконливості, точності. Дотримання формально-логічних вимог в історико-правових дослідженнях є важ­ливою умовою забезпечення надійності та науковості отриманої інформації. Особливо корисний цей метод при вивченні правових систем, законів, інших нормативних актів. Він дозволив виявити невідповідність законодав­ства із шкільної правової освіти реаліям суспільного жит­тя, протиріччя правових актів між; собою тощо.

Статистичний метод також широко використовувався у науковому дослідженні. Він дозволив дослідити кількіс­ні зміни, що відбувалися в системі шкільної правової освіти, зокрема відповідність викладацького складу, який займався забезпеченням викладання правознавст­ва у школі, їх освітньому рівню.

Зауважимо, що жоден із методів пізнання не діє сам по собі. Він взаємодіє як з методологічними принципами, так і з іншими методами [65, с. 39-40]. Наукове дослідження вимагає звернення до різних методів у їх конкретному співвідношенні.